Нам би тодішні проблеми... (до Всесвітнього дня книги)

Роблю диплом. Тема- "Читач і читання шось там шось там шось там ХХІ століття". Як совісний (ги-ги) студент, читаю всякі профільні статті, відповідно, в одній з них напоровся на такий факт:

"...І як сьогодні фахівці стурбовані впливом віртуальної реальності, породженої комп’ютерами, так ще у ХVIII ст. велися розмови про небезпечність читання. Зазначений процес описувався у лікарських термінах і визначався як "хвороба", "інфекція", "епідемія", сучасні ж вчені визначили його як "революцію читання", що ознаменувала перехід від "інтенсивного" читання одних і тих самих знайомих текстів, насамперед релігійних, до "екстенсивного" читання світської різноманітної літератури. Найбільше ця хвороба "загрожувала" жінкам, які "об’їдалися" і навіть, "отруювалися" романами, літературним унаочненням чого стала Емма Боварі. Той же "гріх" можна закинути і Тетяні Ларіній..."

От я і кажу, що нам би тодішні проблеми. Ця була б найменша)))

Що читають львів"яни?

Була в мене колись ідея пробігтися поїздом з камерою і трошки подіставати людей, але шось стрьомно, та й вже зробили щось подібне. Правда, у Львові, але річ все-одно показова. Петро Нек в своєму блозі не тільки з айпедом по Львові побігав, але й фейсбук з твітером прозондував. Про фейсбук з твітером почитаєте за посиланням, а відео можете подивитися собі тут же. Інфографіка складена автором відео.

Коли відчуваєш себе інвалідом...

Перший раз відчув себе неповносправним у 2012 році, коли дивився Параолімпіаду. Тоді один український спортсмен пробіг стометрівку за 12 секунд, коли я в той час ту ж відстань пробігав за 15. Хто тут інвалід???
Є в нас на кафедрі один студент, звати його Євген Ковальчук. Сьогодні на студентській конференції він виголосив прекрасно структуровану, змістовну, візуалізовану презентацією доповідь сторінок на сім. В мене було три з половиною сторінки. Знаєте, в чому між нами різниця? Він розбитий ДЦП. Він ледве може висловлюватися. Він ледве може пересуватися. Не уявляю, що він відчуває, коли йде по вулиці. Так хто тут інвалід???

Лист Укрзалізниці

Шановна Укрзалізнице! Я - людина неконфліктна, і багато чого розумію. Я розумію, чому в туалетах електричок не прибирають. Я розумію, чому поїзди запізнюються, і не завжди в тому є твоя вина. Я прекрасно розумію, чому вікна у вагонах не відчиняються (чи не зачиняються), чому сидіння обдерті і багато сміття на підлозі. Я не вимагаю Wi-Fi чи зручні крісла, кондиціонер чи нормальний обігрів узимку. Але, будь ласка, моя кохана Укрзалізнице, зроби так, щоб я не їхав у тамбурі, притиснутим до несправних вхідних дверей, які відчиняються чи зачиняються, коли їм заманеться. А то я випаду, і в тебе не буде стабільних 5 гривень і 50 копійок за рейс від мене. Зробиш так, га? Ну будь лааасочка...

Твій частий пасажир